Право. Людина. Довкілля

У статті досліджуються основні особливості такого виду цивільно-правового договору як договір про надання медичних послуг (обслуговування) в Україні. Було визначного, що інститут даного виду цивільно-правових договорів має своє довготривале становлення, що триває і до сих пір, адже медична реформа в Україні є одниміз основних пріоритетів розвитку України в даний час. Було з’ясовано, що догорів про надання медичних послуг та договір про медичне обслуговування населення було визначено законодавством як поняття рівнозначні, що підкресленого у вигляді одного визначення, щодо «послуги з медичного обслуговування (медична послуга) у ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Проте, було визначено, що саме по собі поняття договору про медичне обслуговування населення визначено на рівні спеціального законодавчого акту – Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. У той же час, ми маємо розуміти, що такий цивільно-правовий договір буде лише різновидом договору про надання медичних послуг (обслуговування), адже він є специфічнимі стосується насамперед програмимедичних гарантій та укладаєтьсяміжзакладомохорони здоров’я із однієї сторонита уповноважениморганомз іншої, що є Національною службою здоров’я України. Висновком стало те, що особливістю сучасних договорів про надання медичних послуг (обслуговування) виступає їхній фідуціарний характер, особливий суб’єктний склад, однієї із сторін якого обов’язково виступає медичний заклад в цілому, або певний лікар, зокрема. До того ж у ході дослідження було акцентовано увагу на необхідності введення до Цивільного кодексу України окремої глави у договірних зобов’язаннях – «Договори про наданнямедичних послуг».

договір про надання медичних послуг, медичне обслуговування, медична допомога, медична послуга, пацієнт, медичний заклад