У статті досліджено можливі напрями розвитку законодавства про охорону праці, встановлено основні недоліки чинних та перспективних нормативних актів, що регулюють відносини у цій сфері, а також сформульовано пропозиції щодо їх усунення. В результаті аналізу існуючих проектів Трудового кодексу України, Закону України «Про працю» та напрацювань науковців-правників виділено три підходи до реформування законодавства про охорону праці в контексті загальної реформи трудового законодавства: збереження існуючого підходу, тобто закріплення на рівні кодифікованого акту трудового законодавства в окремій главі основних аспектів охорони праці з наступною деталізацією правового регулювання їх в спеціальному законі; включення до Трудового кодексу чи аналогічного закону лише однієї норми про гарантування права на охорону праці із відсиланням до спеціального законодавства; регулювання відносин із охорони праці виключно нормами Трудового кодексу та скасування окремого Закону України «Про охорону праці». Встановлено, що сучасний стан правового забезпечення охорони праці в Україні в цілому є задовільним, а основним напрямом його удосконалення є врахування міжнародних стандартів у цій сфері. Доведено, що представлений на розгляд громадськості проект Закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників» в існуючій редакції містить суттєві недоліки та потребує доопрацювання. А саме в частині визначення сфери дії цього нормативного акту, прав та обов’язків роботодавця, способу організації охорони праці.
безпека праці та здоров’я працівників, законодавство, законопроект, охорона праці, правове регулювання, проект Трудового кодексу Украни