Право. Людина. Довкілля

У статті досліджується правова природа адвокатської таємниці в Україні та міжнародного досвіду щодо інформації, яка підпадає під конфіденційну інформацію між клієнтом та адвокатом. Визначено, що одним із ключових обов’язків адвоката, виходячи із довірчого характеру відносин між ними, є звичайно дотримання принципу конфіденційності, а відповідно одним із складників такого принципу виступає адвокатська таємниця. Водночас гарантована нормами права адвокатська таємниця не тільки визначає права та обов’язки учасників процесуального провадження, але й має глибокий морально-етичний зміст, що робить її одним із найважливіших принципів адвокатської діяльності. Акцентується увага на тому, що важливим стратегічним завданням української держави є входження до європейського політичного і правового простору, що зумовлює необхідність здійснення системних реформ у всіх сферах суспільних відносин. Основні принципи ООН та інші міжнародні документи в обов’язковому порядку передбачають, «уряди визнають і забезпечують конфіденційний характер будь-яких відносин і консультацій між юристами та їхніми клієнтами в межах їхніх професійних відносин». Робляться висновки, що для професійного здійснення адвокатом своїх обов’язків необхідно на рівні законодавства закріпити гарантії, котрі будуть спрямовані на реалізацію принципу конфіденційності в адвокатській діяльності: передбачити наявність понятих, які присутні під час проведення обшуку, огляду в офісі адвоката, документів, а також інших речей, котрі стосуються справи; надати можливість адвокату висловлювати зауваження щодо порядку проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій із обов’язковим занесенням їх до протоколу відповідної слідчої (розшукової) дії. Водночас адвокату має бути надане право відмови від збереження таємниці у разі отримання інформації про підготовлюваний особливо тяжкий або тяжкий злочин проти особистості. Відмова адвоката від збереження таємниці в разі отримання інформації про такий злочин повинна передувати діям адвоката, спрямованим на попередження цього злочину. Питання можливості розголошення таємниці в такому випадку треба вирішуватися за повідомленням (заявою) адвоката до відповідної ради адвокатів регіону.

адвокат, адвокатська діяльність, конфіденційна інформація, адвокатська таємниця, принципи адвокатської діяльності, міжнародний досвід, Європейський суд з прав людини