Право. Людина. Довкілля

У статті проведено науково-теоретичний аналіз правових засад агрохімічної паспортизації земель в Україні. Вказується, що забезпечення охорони земель сільськогосподарського призначення є неможливим без створення дієвого механізму збереження якісного стану ґрунтів, що вимагає проведення їх агрохімічної паспортизації. Зазначається, що не дивлячись на систематичне прийняття «програмних» документів, вказаний процес залишається незавершеним до цього часу. Окрема увага приділена аналізу земельного законодавства у сфері використання даних агрохімічної паспортизації при передачі земельних ділянок у власність або наданні їх у користування, зокрема на умовах оренди. Автор підкреслює, що незважаючи на пряму вказівку про необхідність використовувати дані агрохімічної паспортизації при передачі у власність земельних ділянок, що міститься у Законі України «Про охорону земель», їх відсутність не є підставою для анулювання прийнятих рішень або визнання договорів, спрямованих на перехід права власності на земельну ділянку, недійсними. Автор доходить висновку, що в умовах відкриття ринку сільськогосподарських земель обов’язкове використання даних агрохімічних паспортів при зміні власника земельної ділянки або укладення договорів оренди є особливо важливим. Дотриманя вказаної вимоги сприятиме не лише збереженню якісних характеристик земель, а й забезпеченню захисту прав їхніх власників. З цією метою необхідним вбачається внесення низки змін до земельного законодавства України, зокрема Земельного кодексу України, Законів України «Про землеустрій» та «Про оренду землі». 

агрохімічний паспорт, деградація земель, договір оренди земельної ділянки, ґрунти, землі сільськогосподарського призначення, моніторинг земель, охорона земель, родючість