Право. Людина. Довкілля

Досліджено інститут наставництва над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Проаналізовано спеціальні нормативно-правові акти, що регулюють механізм здійснення наставництва, визначають основні засади та принципи: «Положення про наставництво», «Типовий договір про наставництво», «Програма підготовки наставників для дітей, які проживають у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя» таін. Розглянуто міжнародний досвід здійснення наставництва, його роль і вплив на становлення та розвиток дітей, що потребують дружньої підтримки небайдужих людей. Також з’ясовано: суб’єкти наставництва (державні установи, соціальні служби, інтернатні установи, кандидати у наставники, наставники та діти); вимоги до вибору наставника і порядок проходження підготовки до такої діяльності; умови здійснення та виконання обов’язків наставництва. Зазначено, що завдання наставництва полягає у наданні психологічної, моральної допомоги дитині з підготовки до самостійного життя через своєчасне отримання знань позитивного спілкування, життєвих порад щодо адаптації до життя в соціумі, допомоги у виборі майбутньої професії, дружньої поради досвідченої людини тощо. Встановлено, що наставництво це не усиновлення чи опіка й не підміняє їх. Наставництво являє собою окремий вид безоплатної діяльності. 

наставник, дитина, повноліття, дієздатність, соціальна служба, соціально-психологічна підтримка