Право. Людина. Довкілля

Статтю присвячено аналізу законодавства, а також правової доктрини у сфері виробництва органічної продукції рослинництва. Автори зупиняються на аналізі положень Законів України від 3 вересня 2013 р. «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», та від 10 липня 2018 р. «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Вказують на їх позитивні і негативні характеристикита зазначають, що законодавство в сфері органічного виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва знаходиться у процесі формування та потребує подальшого вдосконалення, зокрема й з урахуванням вимог законодавства ЄС. Враховуючи те, що у науковій літературі органічне рослинництво розглядається як складова частина органічного виробництва, без розкриття його особливих ознак, окрема увага приділяється визначенню ознак першого виду діяльності. Аналіз українського законодавства дозволяє авторамдійти висновку, що до поняття органічного рослинництва включається не тільки рослинництво, як традиційна галузь сільськогосподарського виробництва, а й заготівля таких органічних об’єктів рослинного світу, як дикорослі рослини, водорості та гриби. Вказане свідчить про неможливість зведення вказаного виду діяльності виключно до органічного землеробства. 

органічне виробництво, органічне рослинництво, рослинництво, продовольча безпека, сільське господарство, сільськогосподарська продукція, якість харчування