У статті аналізується сучасний стан правового забезпечення вимог дотримання карантину та санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам у зарубіжних державах та Україні. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз чинного законодавства окремих зарубіжних держав та України щодо підстав встановлення відповідальності за порушення карантину та санітарних норм і правил. Встановлено, що пандемія COVID-19 змусила уряди різних держав запровадити адміністративну та кримінальну відповідальності в разі порушення карантину та санітарних норм і правил. Для забезпечення цих заходів були введені покарання за недотримання карантинного режиму, які варіюють починаючи від попередження до позбавлення волі й навіть смертної кари. Встановлено, що в Україні питання адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення карантину та санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам регулюються ст.ст. 42, 44-3 КУпАП та ст. 325 КК України. Визначено, що однією з проблем неефективного застосування ст.ст. 44-3, 42 КУпАП та ст. 325 КК України є масив нових правил щодо запобігання COVID-19, що постійно змінювався та запроваджувався різними суб’єктами правотворення. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на прийняття нормативно-правових актів, які встановили відповідальності за порушення визначених законом правил і норм, запроваджених як зарубіжними державами, так і Україною для запобігання COVID-19, вони мають низку правових колізій, суперечностей та прогалин.
карантин, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, інфекційні хвороби, коронавірус, запобігання