Право. Людина. Довкілля

У статті аналізується сучасний стан забезпечення права на сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, проаналізовано нормативно-правові акти, досліджена статистика кримінальних правопорушень із зазначеної проблеми. Для досягнення поставленої в роботі мети проведено аналіз чинного законодавства щодо підстав встановлення кримінальної відповідальності за порушення прав на сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, досліджено результати розгляду судових справ, визначено мотиви упередженості. Встановлено, що обтяжуюча обставина за порушення права на сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність у КК України відсутня. Проведене дослідження засвідчило, що чинне законодавство України щодо визначення кримінальної відповідальності за порушення прав на сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність не забезпечує належне вирішення цієї проблеми. Проте, зважаючи на необхідність своєчасного ухвалення рішень з цього питання, обґрунтовані пропозиції: розширити перелік «захищених ознак», які підлягають охороні, зокрема кримінальним законодавством; чітко визначити сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність як «захищених ознак»; доповнити перелік обставин, які обтяжують покарання, передбачених п.3 ч.1 ст. 67 КК України, підставами скоєння кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті до сексуальної орієнтаціїта ґендерної ідентичності; для коректного функціонування положень КК України необхідно дати чітке визначення таким явищам, як: «нетерпимість», «сексуальна орієнтація», «гендерна ідентичність» на законодавчому рівні, що унеможливить зловживання цими поняттями.

нетерпимість, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, кримінальні правопорушення ненависті, захищені ознаки, порушення прав, мотиви упередження