Право. Людина. Довкілля

У статті проведено науково-теоретичний аналіз тенденцій розвитку законодавства України у сфері сільськогосподарської кооперації. Автор зазначає, що у Законі України від 21 липня 2020 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» (новий Закон) з одного боку, докладно прописані основи функціонування вказаних суб’єктів господарювання, але, з іншого – його зміст практично повністю нівелює основні засади сільськогосподарської кооперації, встановлені вітчизняним законодавством, а також суперечить принципам кооперативного руху. У розвитку законодавства про сільськогосподарську кооперацію спостерігається загальна негативна тенденція. Вона прослідковується вже у Законі України від 20 листопада 2012 р. «Про внесення змін до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», який характеризується «усіченою формою» (із 38 статей залишилося лише 16), значною кількістю відсилочних положень, встановленням переваг для розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Із прийняттям нового Закону, вказана тенденція поглибилася і полягає у штучному виокремленні сільськогосподарської кооперації із кооперативної системи та поступовій втраті її соціальної спрямованості. Зазначений підхід є неприпустимим і таким, що негативно впливатиме на подальший розвиток не тільки сільськогосподарської кооперації як соціально-правового явища, а й сільськогосподарського виробництва та соціальної сфери села.

кооперативні принципи, сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, сільськогосподарський виробничий кооператив, сільськогосподарський кооператив з метою отримання прибутку, сільськогосподарський кооператив без мети отримання прибутку