Право. Людина. Довкілля

У статті проаналізовані наукові підходи стосовно змісту поняття «публічне адміністрування», «публічне адміністрування в діяльності апарату суду». Зазначається, що встановлення сутності публічного адміністрування, його особливостей та власне формулювання визначення публічного адміністрування в діяльності апарату суду, яке б у повній мірі відображало його правову природу, є найбільш актуальним питанням у світлі судової реформи. Відстоюється думка, що окремою складовою побудови організаційної структури апарату суду є усталена практика організації діяльності в кожному конкретному суді, враховуючи яку, судова адміністрація розробляє та затверджує типові штатні розклади для кожної з груп судів; на підставі граничної чисельності державних службовців і технічного персоналу затверджуються штатні розклади судів керівниками їх апарату та головами судів. Доведено, що публічне адміністрування в діяльності апарату суду не досліджено детально. Доктринальні вчення стосовно розуміння адміністрування у судовій системі, в багатьох випадках є протилежними та застосовуються не однозначно. При характеристиці публічного адміністрування у судовій системі, смислове навантаження орієнтується на характеристику: «організаційного забезпечення діяльності судів», «судове управління», «організаційного керівництва судами», управлінських відносин, що існують в судовій системі.

суд, публічне адміністрування, публічна адміністрація, апарат суду, відправлення правосуддя