Право. Людина. Довкілля

Стаття присвячена аналізу сучасного стану законодавства України у сфері гідротехнічної меліорації земель, а також виокремлення перспектив розвитку правового забезпечення окресленої сфери суспільних відносин. Встановлено, що гідротехнічна меліорація земель сприяє підвищенню родючості ґрунтів, зростанню продуктивності і стійкості землеробства, створенню гарантованого продовольчого фонду держави. Проте в останні роки ефективність гідротехнічної меліорації земель знижується, що пояснюється низкою причин об’єктивного і суб’єктивного характеру: недостатнім матеріально-технічним забезпеченням і недоліками в експлуатації гідротехнічних споруд, погіршенням еколого-меліоративного стану земель сільськогосподарського призначення, недостатньою зацікавленістю та відповідальністю землевласників і землекористувачів. До цих факторів належить і неповне використання наукових розробок, недостатнє інформаційне забезпечення, недосконала та застаріла нормативно-правова база. Зважаючи на неабияке значення гідротехнічної меліорації земель для розвитку сільського господарства країни, зазначені відносини потребують належного правового регулювання. Зроблено висновок про те, що проблеми боротьби з опустелюванням, ресурсного та продовольчого забезпечення держави в роки з несприятливими погодними умовами, забезпечення водою сільського господарства неможливо вирішити лише шляхом організації меліорації земель, адже ця проблема є комплексною. Для досягнення цілей Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 р. у рамках визначених пріоритетних напрямів необхідно забезпечити ефективну взаємодію правового, організаційного, економічного та фінансового механізмів відновлення зрошення та дренажу в Україні.

меліорація земель, гідротехнічна меліорація земель, зрошення земель, осушення земель, землі сільськогосподарського призначення