Право. Людина. Довкілля

Ідея органічного виробництва (землеробства) полягає у повній відмові від застосування генетично модифікованих організмів (ГМО), антибіотиків, отрутохімікатів та мінеральних добрив. Це призводить до підвищення природної біологічної активності у ґрунті, відновлення балансу поживних речовин, підсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається приріст гумусу, і як результат ‒ збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Результатом органічного виробництва є екологічна безпечна продукція, вільна від ГМО та невластивих продуктам харчування хімічних елементів. Ідея органічного землеробства є популярною у багатьох країнах світу, в тому числі у Європі. У зв’язку з цим дана стаття спрямована дослідження придатності земель для проводження органічного сільськогосподарського виробництва. А також тема потребує розкриття обґрунтування вже побудованих наукових положень та створення рекомендацій щодо модернізування законодавства у даній галузі. Провідним методом для дослідження цієї проблеми є підхід у піднятті до уваги прогалин у законів «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», «Про охорону земель», в проєкті “Порядку оцінки придатності земель (ґрунтів) та встановлення зон виробництва органічної продукції та сировини” та питань, які стосуються правового редагування та доповнення вимог щодо земель для органічного виробництва. У статті проведено аналіз сучасного стану правового забезпечення оцінки придатності земель для ведення органічного сільськогосподарського виробництва. Визначено, що на відміну від попереднього законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, чинний Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 р. № 2496-VIII не передбачає оцінки придатності земельних ділянок сільськогосподарського призначення для виробництва органічної продукції. Відсутні вимоги до такої оцінки й у підзаконних нормативних актах, що регулюють цю сферу суспільних відносин. У результаті, першим кроком до врегулювання процесу оцінки земель сільськогосподарського призначення для органічного виробництва необхідно обов’язково проводити агрохімічну паспортизацію земель, які будуть використовуватись для діяльності органічного виробництва. Даний елемент є фундаментальним способом для з’ясування показників добірності ґрунтів. Запропоновано внести доповнення до: ч. 5 ст. 37 Закону України «Про охорону земель»; п. 3 Порядку сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 р. № 1032; п.п. 1.5 та 1.6 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 р. № 536. Винесені нововведення дозволять об’єктивно оцінювати якісний стан таких земель та слугуватимуть гарантією виробництва органічної продукції рослинництва.

ґрунт, земельна ділянка, землі сільськогосподарського призначення, органічна продукція, органічне сільськогосподарське виробництво, правове забезпечення, сільське господарство, якість ґрунтів