Через глобальне потепління, зарегульованість водних об’єктів, порушення водного стоку, незадовільне функціонування або повну відсутність дренажних систем, скорочення площ лісових насаджень наша держава не уникне проблем, пов’язаних із підтопленням земель. Шкідлива дія вод обумовлюється як глобальними чинниками, такими як потепління та танення льодовиків, так і регіональними особливостями, зокрема, системою водообміну між водними об’єктами, змінами у кількості опадів і річкового стоку. Підтоплення земель – це явище, якого не можна повністю запобігти. Однак людська діяльність сприяє збільшенню його вірогідності та впливу. Ризик затоплення та ступінь заподіяної шкоди, а також вплив на здоров’я та соціально-економічну ситуацію тих, хто постраждав, продовжуватиме зростати у майбутньому внаслідок зміни клімату. Невідповідне управління річками, будівництво в районах, що піддаються ризику паводку і зростаюча кількість населення, що приживає у цих районах, ще більше посилюють наслідки підтоплення земель. Україною зроблені вже відповідні кроки щодо впровадження положень міжнародних актів у сфері запобігання і боротьби з підтопленням земель у національне законодавство. Однак якість виконання загальнодержавних програм в окресленій сфері вимагає кращого, оскільки більшість заходів, на жаль, не виконується. Невиконання заходів у визначених обсягах створює високі ризики підтоплення земель, внаслідок чого населення та економіка держави зазнає багатомільйонних збитків.
підтоплення земель, шкідлива дія вод, загрози і ризики затоплення, управління водними ресурсами за басейновим принципом, зміна клімату, глобальне потепління