В процесі розбудови правової держави, одним з її найбільш важливих критеріїв є створення чесної, прозорої та ефективної судової влади. Суттєва необхідність докорінних змін судової системи та реформування окремих її інститутів є вимогою часу. Головною метою проведення судово-правової реформи в Україні має стати створення законодавчих та організаційних умов для утвердження незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, якій довірятиме суспільство. Під час дослідження для методологічної основи був застосований метод аналізу та синтезу, завдяки якому було визначено основні види спрощених процедур, їх ознаки та правову природу. За допомогою історичного методу було досліджено виникнення та розвиток спрощених судових процедур. На основі діалектичного методу сформульовано поняття «спрощені судові процедури», «наказне провадження» та «спрощене позовне провадження». Формально-логічний метод використовувався для виявлення недоліків правового регулювання та процесуальної регламентації спрощених судових процедур в рамках нового ГПК України. Теоретико-прогностичний метод використовувався для розробки та окреслення основних напрямів внесення змін до законодавства України в рамках розгляду справ у порядку спрощених проваджень. Сформульовано кваліфікуючі ознаки спрощених судових процедур: особлива процесуальна форма, добровільність застосування зацікавленими особами, особливі критерії допуску, спеціальний режим застосування доказів, особливий порядок перегляду судових рішень. Обґрунтовано, враховуючи правову природу спрощених судових процедур, що до останніх слід віднести лише наказне та спрощене позовне провадження. При цьому наказне – це особлива форма спрощених судових процедур у господарському процесі, що полягає у наполегливому захисті безспірних прав, свобод та законних інтересів особи, що відбувається на підставі видачі відповідного судового наказу. Спрощене позовне – це особлива форма спрощених судових процедур в рамках господарського судочинства, що полягає у швидкому захисті прав, свобод та законних інтересів особи, на підставі малозначності 6 заявлених вимог, наявності письмових документів, без проведення повноцінних судових засідань та з винесенням особливого судового рішення. Запропоновано додати зміни до відповідного господарського проц-есуального законодавства України в частині процесуальної регламентації порядку розгляду господарських спорів у порядку спрощеного позовного провадження. Судово-правова реформа в Україні має комплексний характер і передбачає внесення змін до Конституції України, законодавства з питань судоустрою та статусу суддів, реформування суміжних інститутів (прокуратури, адвокатури, правоохоронних органів), а також вдосконалення процесуального законодавства та законодавства, що регулює порядок виконання судових рішень. Зокрема, у статті наголошено, що законодавчі зміни внесені до Господарського процесуального кодексу України, започаткували нові форми господарського судочинства, однією із форм господарського судочинства є спрощене позовне провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Поряд із спрощеним порядком та процедурою розгляду господарської справи, запровадження такої форми розгляду судового спору виявило і певні недоліки в її регламентації. Матеріали статті становлять практичну цінність для подальших досліджень у цій сфері, враховуючи здатність суттєво розвантажити господарські суди та підвищити ефективність господарського судочинства, водночас піднявши рівень довіри до них.
господарське судочинство, малозначні справи, законодавство, недоліки, процедура