Golovko, L., Ladychenko, V., & Kapplová, O.
(2023).
International experience in legal support of freedom of speech on the Internet.
Law. Human. Environment,
14(2),
9-21.
https://doi.org/10.31548/law/2.2023.09
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що свобода слова – це природне право людини, яке має бути забезпеченим на законодавчому рівні, проте в період стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій необхідно знайти баланс між таким забезпеченням і захистом прав інших осіб. Мета статті – провести дослідження правового забезпечення свободи слова на міжнародному рівні, а також досвіду зарубіжних країн щодо правового регулювання цієї проблематики. У роботі використано загальнотеоретичні методи наукових досліджень, а саме: історичний, абстрактно-логічний, системно-функціональний, аналізу і синтезу, а також метод теоретичного узагальнення, які дали змогу узагальнити теоретико-правові засади забезпечення свободи слова, які існують в зарубіжних країнах, а також систематизувати компоненти права на свободу слова й критерії та умови обмеження права на свободу слова й права на вираження поглядів та переконань. Порівняльно-правовий метод використано для аналізу й порівняння зарубіжного законодавства, що регулює свободу слова й право на вираження поглядів та переконань в мережі «Інтернет». У дослідженні обґрунтовано, що проблема правового регулювання забезпечення свободи слова полягає у складності досягнення оптимального балансу між гарантуванням права на свободу слова й захистом інших осіб. Виявлено, що реалізація права на свободу слова в мережі «Інтернет» і в соціальних мережах США, Японії, Китаю, Німеччини на законодавчому рівні регулюється не однаково й використовуються різні підходи. Особливу увагу присвячено законодавчому закріпленню відповідальності за поширення неправдивої інформації, захисту громадської безпеки та захисту авторських прав в мережі «Інтернет». Обґрунтовано думку, що найбільш прийнятний для України досвід Японії та Німеччини. Практичне значення статті полягає в тому, що аналіз законодавства зарубіжних країн дав можливість виявити особливості правового регулювання права на свободу слова в окремих державах та встановити переваги та недоліки, які можуть існувати в цій сфері.
свобода вираження поглядів; право вираження поглядів і переконань; глобальне інформаційне суспільство; право на справедливий суд; авторське право; криміналізація
[1] Additional Protocol to the Convention on Cybercrime, concerning the criminalisation of acts of a racist and xenophobic nature committed through computer systems. (2003, January). Retrieved from https://rm.coe.int/168008160f.
[2] Brannon, V.C. (2019). Free speech and the regulation of social media content. Retrieved from https://crsreports.congress.gov/product/pdf/R/R45650/2.
[3] Cabinet Secretariat. (n.d.). Overview of the Act on the Protection of Specially Designated Secrets (SDS). Retrieved from https://www.cas.go.jp/jp/tokuteihimitsu/gaiyou_en.pdf.
[4] Charter of Fundamental Rights of the European Union. (2000, December). Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf.
[5] Constitution of Japan. (1946, November). Retrieved from https://japan.kantei.go.jp/constitution_ and_government_of_japan/constitution_e.html.
[6] Constitution of the People’s Republic of China. (1982, December). Retrieved from http://www. npc.gov.cn/englishnpc/constitution2019/201911/1f65146fb6104dd3a2793875d19b5b29.shtml.
[7] Constitution of the United States of America. (1787, September). Retrieved from https://www. senate.gov/about/origins-foundations/senate-and-constitution/constitution.htm.
[8] Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. (1950, November). Retrieved from https://www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf.
[9] Criminal Code of the Federal Republic of Germany. (1998, November). Retrieved from https://adsdatabase.ohchr.org/IssueLibrary/GERMANY_Criminal%20Code.pdf.
[10] Criminal Code of Ukraine. (2001, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
[11] Freedom on the Net. (2016). Japan. Retrieved from https://freedomhouse.org/country/japan/freedom-net/2016.
[12] Freedom on the Net. (2020). Japan. Retrieved from https://freedomhouse.org/country/japan/freedom-net/2020.
[13] Golovko, L., Uliutina, O., Davydovych, I., & Ilina, O. (2021). Legal regulation of combating domestic violence in Eastern Europe. European Journal of Sustainable Development, 10(3), 253-261. doi: 10.14207/ejsd.2021.v10n3p253.
[14] Guggenberger, N. (2017). Das Netzwerkdurchsetzungsgesetz – schön gedacht, schlecht gemacht. Zeitschrift für Rechtspolitik, 4, 98-101.
[15] Heldt, A. (2019). Reading between the lines and the numbers: An analysis of the first NetzDG reports. Internet Policy Review, 8(2). doi: 10.14763/2019.2.1398.
[16] Human Rights Committee General Comment No. 34. (2011, July). Retrieved from https://www2.ohchr.org/english/bodies/hrc/docs/gc34.pdf.
[17] International Covenant on Civil and Political Rights. (1966, December). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-civil-and-political-rights.
[18] Klonick, K. (2018). The New Governors: The people, rules, and processes governing online speech. Harvard Law Review, 131(6), 1598-1670.
[19] Knight First Amendment Institute v. Donald J.Trump. (2019). Retrieved from https://globalfreedomofexpression.columbia.edu/cases/knight-first-amendment-institute-v-donald-j-trump-2/.
[20] Law of the Federal Republic of Germany “Network Enforcement Act”. (2017, September). Retrieved from https://germanlawarchive.iuscomp.org/?p=1245.
[21] Law of the People’s Republic of China on cybersecurity. (2017, June). Retrieved from https://www.dataguidance.com/sites/default/files/en_cybersecurity_law_of_the_peoples_republic_ of_china_1.pdf.
[22] Law of the United States of America “Communications Decency Act”. (1995, February). Retrieved from https://www.congress.gov/bill/104th-congress/senate-bill/314/text.
[23] Law of the United States of America No. 115-164 “Allow States and Victims to Fight Online Sex Trafficking”. (2018, November). Retrieved from https://www.congress.gov/bill/115th-congress/house-bill/1865/text.
[24] Matsui, S. (2021). Freedom of expression in Japan: The constitutional framework of protection. In S. Higaki & Y. Nasu (Eds.), Hate speech in Japan: The possibility of a non-regulatory approach (pp. 35-57). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108669559.003.
[25] Moynihan, H., & Patel, C. (2021). Restrictions on online freedom of expression in China: The domestic, regional and international implications of China’s policies and practices. London: Chatham House.
[26] Nakazaki, T., Inoue, K., Oishi, Y., & Sumi, A. (2023). Data protection & privacy trends and developments in Japan. Retrieved from https://practiceguides.chambers.com/practice-guides/data-protection-privacy-2023/japan/trends-and-developments/O12793.
[27] Order of the Cyberspace Administration of China No. 5 “Provisions on the Governance of the Online Information Content Ecosystem”. (2019, December). Retrieved from https://wilmap.stanford.edu/entries/provisions-governance-online-information-content-ecosystem.
[28] Park, K.S., & Kuczerawy, A. (n.d.). Good practices in online intermediary liability regimes. Retrieved from https://publixphere.net/i/noc/page/Online_Intermediaries_Research_Project_Good_Practice_Document.html.
[29] Penal Code of Japan. (1907, April). Retrieved from https://www.japaneselawtranslation.go.jp/en/laws/view/3581/en.
[30] Pinkus, B.M. (2021) The limits of free speech in social media. Accessible Law, 9. Retrieved from https://untdlaw.wixsite.com/accessible-law/post/the-limits-of-free-speech-in-social-media.
[31] Resolution of the United Nations Human Rights Council A/HRC/32/L.20 “Promotion, Protection and Enjoyment of Human Rights on the Internet”. (2016, June). Retrieved from https://www. article19.org/data/files/Internet_Statement_Adopted.pdf.
[32] Ricknell, E. (2020). Freedom of expression and alternatives for Internet governance: Prospects and pitfalls. Media and Communication, 8(4), 110-120. doi: 10.17645/mac.v8i4.3299.
[33] Sableman, M. (2013). ISPs and content liability: The original Internet law twist. Retrieved from https://www.thompsoncoburn.com/insights/blogs/internet-law-twists-turns/post/2013-07-09/isps-and-content-liability-the-original-internet-law-twist.
[34] Sander, B. (2020). Freedom of expression in the age of online platforms: The promise and pitfalls of a human rights-based approach to content moderation. Fordham International Law Journal, 43(4), 939-1006.
[35] Schulz, W. (2018). Regulating intermediaries to protect privacy online – the case of the German NetzDG. HIIG Discussion Paper Series, 1. Retrieved from https://www.hiig.de/wp-content/uploads/2018/07/SSRN-id3216572.pdf.
[36] Spiegel, G. (2018). Germany’s Network Enforcement Act and its impact on social networks. Retrieved from https://www.taylorwessing.com/synapse/article-germany-nfa-impact-social.html.
[37] Universal Declaration of Human Rights. (1948, Desember). Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights.
[38] Wakabayashi, D. (2020). Legal shield for social media is targeted by lawmakers. Retrieved from https://www.nytimes.com/2020/05/28/business/section-230-internet-speech.html.
[39] Yara, O., Brazheyev, A., Golovko, L., & Bashkatova, V. (2021). Legal regulation of the use of artificial intelligence: Problems and development prospects. European Journal of Sustainable Development, 10(1), 281-289. doi: 10.14207/ejsd.2021.v10n1p281.
[40] Yarmol, L.V. (2017). The notion, meaning, types of views and beliefs of a person (theoretical legal research). State and Regions. Series: Law, 4, 8-14.