Право. Людина. Довкілля

Метою цього дослідження було виявлення правових викликів та оцінка відповідності практик управління людськими ресурсами в малих і середніх підприємствах міжнародним стандартам з метою обґрунтування шляхів удосконалення правозастосування. Методологія дослідження ґрунтувалася на порівняльному аналізі чинного трудового законодавства обраних країн, вивченні відповідних міжнародних трудових стандартів, аналізі вторинних даних міжнародних звітів, а також дослідженні наявної судової практики у сфері трудових спорів. Міжнародні опитування та судові рішення засвідчили значний розрив між офіційним трудовим законодавством розглянутих держав, яке загалом відповідає міжнародним принципам, і його практичним застосуванням у малих і середніх підприємствах. Попри створення цифрових правових реєстрів з метою підвищення прозорості, їхній потенціал щодо підвищення рівня правової обізнаності малих і середніх підприємств залишається недостатньо дослідженим. Усі три країни мають розвинене законодавство у сфері трудових відносин, однак його реалізація є проблематичною. Трудові спори та міжнародні огляди свідчать, що неформальні практики, особливо в Албанії, ускладнюють документальне оформлення трудових договорів, виплату офіційної заробітної плати та дотримання процедур звільнення. Міжнародні звіти також вказують на низький рівень правової обізнаності роботодавців і інституційні недоліки у сфері нагляду та правозастосування як ключові чинники недотримання законодавства. Дослідженням обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження комплексних заходів, спрямованих на підвищення правової культури роботодавців малих і середніх підприємств, посилення інституційної спроможності регуляторних органів і покращення доступу до кваліфікованої правової допомоги в Косові, Албанії та Північній Македонії з метою подолання розриву між законодавством і практикою 

трудове право; правове дотримання; неформальна зайнятість; трудове регулювання; управління людськими ресурсами