Право. Людина. Довкілля

Метою дослідження було встановлення правової сутності індустріальних парків як інструменту територіальної локалізації промислової діяльності та формування механізмів узгодження їх спеціального правового статусу з принципами екологічної відповідальності через комплексний аналіз міжнародної практики. Дослідження було здійснено на основі порівняльно-правового аналізу нормативних режимів індустріальних парків у п’яти країнах та емпіричного аналізу їх соціально-економічних і екологічних наслідків, а також аналізу супутникових даних дистанційного зондування та офіційної екологічної статистики. Концептуальний аналіз виявив послідовну еволюцію правових підходів протягом семи десятиліть від виключно економічно орієнтованих моделей 50-70-х років до комплексних правових режимів сучасності, що інтегрували принципи права, сталого розвитку та кліматичної нейтральності. Емпіричне дослідження Польщі, Німеччини, Китаю, В’єтнаму та України продемонструвало системний дисбаланс між економічними перевагами та екологічними наслідками функціонування спеціальних територіальних режимів: було зафіксовано статистично значуще зростання концентрації діоксиду азоту на 23 %, твердих частинок на 28,6 % та катастрофічне п’ятикратне збільшення біологічного споживання кисню у водних ресурсах. Водночас у Німеччині, де добре розвинена інституційна система та налагоджений суворий екологічний контроль, було досягнуто значне скорочення викидів сірчистого ангідриду на 5 % та твердих частинок на 9 % відсотків. Було встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем інституційної спроможності держави та ефективністю екологічного управління промисловими комплексами, а також виявлено нерівномірність розподілу соціально-економічних вигод, коли лише 23 % новостворених робочих місць у країнах, що розвиваються, дістається місцевим мешканцям. Результати підтвердили існування латентного конфлікту між привілейованим правовим режимом індустріальних парків та фундаментальними принципами правової рівності й екологічної справедливості, однак довели можливість його розв’язання через збалансовані нормативні зміни, включаючи інтеграцію зеленої умовності в систему економічних стимулів та запровадження механізмів кумулятивної відповідальності

адміністративно-правові засади; спеціальні правові режими; екологічна справедливість; сталий розвиток; правові принципи організації та функціонування індустріальних парків