Право. Людина. Довкілля

В цивільно-правовому регулюванні захисту прав споживачів сільськогосподарської продукції наявні прогалини у питаннях термінології, що вимагає чіткого законодавчого визначення та надійних гарантій захисту прав і інтересів таких споживачів. Метою цього дослідження була оцінка статусу споживача сільськогосподарської продукції в Україні, Європейському Союзі та інших державах, формування рекомендацій щодо гармонізації цивільно-правового визначення та механізмів захисту споживачів у законодавстві України. Для цього у роботі застосовано системно-структурний, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Методологія дозволила окреслити взаємозвʼязки між правовими нормами та інститутами, що визначають статус споживача, здійснити доктринальний аналіз нормативних текстів. Дослідження виявило, що в українському та міжнародних законодавствах відсутнє єдине визначення «споживача сільськогосподарської продукції», а саме поняття споживача послідовно визначається як фізична особа, що діє поза межами комерційної чи професійної діяльності. Окреслено, що сільськогосподарська продукція потребує спеціалізованого регулювання через сезонність, вимоги до безпеки, простежуваності та маркування такої продукції. Порівняльний аналіз показав, що європейські норми передбачають чіткіше визначені права на отримання інформації, відмову від договору та гарантійне обслуговування. Було критично оцінено результати адаптацію українського законодавства до європейських стандартів у захисті прав споживачів та процедур повернення й обміну небезпечних харчових продуктів. Наведеною судовою практикою показано, як комплексне сприйняття поняття «споживач» може тлумачитися залежно від умов споживчого договору, його мети, що наштовхує на розуміння підходів до визначення споживача сільськогосподарської продукції. Практична цінність роботи полягає в запропонованому цивільно-правовому визначенні та регуляторній моделі, які допоможуть регуляторним органам і науковцям удосконалити нормативну базу, гармонізувати національні правила з міжнародними стандартами та розвинути механізми альтернативного вирішення спорів, що сприятиме конкурентоспроможності національного експортно-орієнтованого аграрного сектору

правовий статус; договірні відносини; міжнародне законодавство, юридична компаративістика; консюмеризм