Право. Людина. Довкілля

Впровадження штучного інтелекту (ШІ) в процедури допінг-контролю змінює процес прийняття рішень і вимагає перевірки валідності, відтворюваності та недискримінаційного характеру моделей. Мета дослідження полягала у всебічному вивченні можливостей та обмежень ШІ в антидопінговій діяльності, з акцентом на виявленні етичних дилем та оцінці ефективності нових технологічних рішень у міжнародній та національній практиці. У дослідженні використовуються якісний контент-аналіз, порівняльно-правовий аналіз та критична оцінка нормативно-правових та етичних рамок для аналізу правових обмежень, інтеграції технологій ШІ в антидопінгову політику Азербайджану та міжнародну практику. Отримані результати підкреслили важливість ключових положень Стратегії розвитку ШІ на 2025-2028 роки, які створюють регуляторну та етичну базу для застосування технологій в антидопінговому контролі Азербайджану, а також вимог Конвенції Ради Європи, які забезпечують захист прав людини, прозорість, підзвітність та запобігання дискримінації у використанні ШІ в спорті. Результати також показали існуючі етичні та правові ризики, такі як обмежена пояснюваність моделей ШІ, відсутність процедурних гарантій оскарження автоматизованих рішень та можливість посилення алгоритмічної упередженості через нерівномірність навчальних даних. Ці ризики можуть поставити під загрозу легітимність антидопінгового контролю на основі ШІ та ефективний захист прав спортсменів. Однак аналіз виявив значні ризики алгоритмічної упередженості, недостатньої прозорості та пояснюваності інтелектуальних систем, загрози для приватного життя та прав спортсменів, а також соціально-економічної нерівності в доступі до технологій

стратегії розвитку технологій; алгоритми машинного навчання; захист персональних даних; нормативно-правові рамки; ризики застосування технологій