Право. Людина. Довкілля

Метою дослідження було теоретичне пояснення зв’язку між характеристиками регулювання та параметрами «зелених» фінансових потоків. Методологія базувалась на комплексному підході, що поєднував нормативно-правовий і порівняльно-правовий методи. Показано, що передбачуване, узгоджене й стабільне регулювання підсилює мобілізацію капіталу на екологічні проєкти в державах, що розвиваються, а «зелене» фінансування (green finance) постає як спеціальний режим sustainable finance з цільовим використанням коштів і посиленою звітністю та верифікацією. Міжнародні таксономії, стандарти розкриття інформації та принципи «зелених» облігацій виступають інфраструктурою обмеження greenwashing, тоді як розрив між потребами в кліматичних інвестиціях і фактичними потоками пояснюється впливом характеристик правового середовища на регуляторний ризик і вартість капіталу. Кейси Бангладеш та Індонезія показали, що обов’язкові вимоги з чіткими цілями й звітністю стимулюють «зелені» активи, тоді як фрагментарні норми стримують трансформацію фінансового сектора. Китай і Сполучені Штати Америки демонструють різні моделі: комплексна таксономія й узгоджене регулювання проти децентралізованої регуляторної архітектури «зеленого» банкінгу. Ірландія та Естонія ілюструють, як імплементація актів Європейського Союзу та координація інституцій підвищують визначеність і прозорість. Рівень зеленого фінансування є концентрованим: у 2021-2023 роках глобальні потоки становили близько 1,3 трлн дол. на рік, а понад 60 % емісії зелених облігацій припадає на юрисдикції з формалізованими таксономіями та вимогами до розкриття інформації. Україна поєднує наближення до європейських стандартів із суттєвими прогалинами, а кейс зелених і sustainability-linked облігацій «Укренерго» демонструє зіткнення продуманого нормативного дизайну з високим країновим ризиком. Узгоджена й передбачувана нормативна рамка є необхідною передумовою розвитку «green» фінінсування, однак її вплив реалізується лише за умов інституційної спроможності та макроекономічної стабільності. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання органами влади, регуляторами та учасниками ринку під час вдосконалення регулювання «зелених» інвестицій

правова архітектура; законодавче забезпечення; регуляторний ризик; таксономія; екологічний ефект; фінансові регуляції