Права інтелектуальної власності передбачені у Загальній декларацій прав людини. Патент на породу тварин є виключним правом винахідника на своє селекційне досягнення, він є юридичною монополією, що забезпечується державою, а патентний захист унеможливлює комерційне використання без згоди його власника. Виклики сьогодення безпосередньо стосуються забезпечення продовольчої безпеки. Практичне застосування селекційних досягнень у тваринництві, зокрема, полягає у генетичному покращенні тварин з «економічного боку», що прямо впливає на рівень інвестицій та винагород для селекціонерів, а від так і зростає потреба у ефективному правовому захисті прав інтелектуальної власності. У зв’язку з цим, метою цієї статті є дослідження правового регулювання прав інтелектуальної власності на селекційне досягнення у тваринництві, пропозиції щодо його удосконалення через дослідження міжнародного досвіду. У ході дослідження використовувались філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання, які було обрано з урахуванням мети та завдань дослідження. У статті на основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють порядок отримання правової охорони селекційного досягнення у тваринництві, досліджуються проблемні позиції та пропонуються способи усунення колізій у правовому регулюванні цих питань. Також було проаналізовано міжнародний досвід щодо оформлення правоохоронних документів для селекціонерів та можливості захисту своїх прав. Матеріали статті становлять практичну цінність для подальших вкладень, вдосконалень та виявлення нових питань в дослідженні у сфері селекційного досягнення в тваринництві.
об’єкт права інтелектуальної власності, селекційне досягнення, селекційне досягнення у тваринництві, захист права інтелектуальної власності